Про школу
Лисогора — село в Україні, у Вінницькому районі Вінницької області
Відноситься до Ксаверівської сільської ради з 1977 року. До 1977 року – Якушинецької сільської ради. У місці, де Лисі пагорби ховаються за небокрай, розкинулось село Лисогора - одне з багатьох поселень Поділля, де проживають і трудяться енергійні, трудолюбиві, гостинні люди. В цім краю дуже гарні села, весною їх прикрашає цвітіння садків. Одне з сіл – Лисогора , воно ніби стоїть на спадистій горі й красується цвітом в яблунях та черешнях проти сонця, неначе біле марево в прозорій імлі. Як кожне село, має свою власну історію,свою неповторність.
Впродовж віків люди будували простори для землеробства.
Перші архівні дані про село дають уявлення про поселення з XІX ст., 24 травня на свято Кирила та Мефодія 1857 року. За народними переказами село Лисогора назване так , через те , що колись справді було багато лисих гір і вони цим виділялися, а в лисих горах були лисячі нори. Навіть Катерина ІІ , яка проїжджала біля цього села промовила:"Які тут лисі гори!".
Основне заняття жителів нашого села в той період було ткання полотен, багато жінок працювало у панів в місті, а основним заняттям було хліборобство.
Також у селі є Пам'ятник 112 воїнам — односельчанам, загиблим на фронтах ВВВ.
Перша школа в селі була відкрита в 1940 році по вулиці Шевченка. Виглядала вона досить бідною, глинобитно-валькованою, під солом'яною кришею. Вчителями її були : Гуренко Ольга Дем’янівна та Сергій Артемович, подружжя. Вони навчали дітей , а також і проживали в ній. В школі було два кабінети, де навчалося 4 класи , а також маленька кімнатка в якій проживали вчителі. Наповнюваність класів становила 10 –15 осіб. Навчання було шестиденне. Заборонялося ходити в церкву, колядувати, читати Біблію.
В 1957 школа перебувала в аварійному стані , опускалася стеля , але її підтримували стовпцями , тому вона ще трішки працювала.
Згодом, під керівництвом голови колгоспу ( так , як своєї сільської ради село не мало) Шушкевича Володимира Григоровича було побудовано школу , будинок культури ( згорів) , дитячий садок ( є приватною власністю ) цегельний завод ( розібраний і територія є у приватній власності).
Тому ,1961 року відкрилася нова Лисогірська школа І ступеня по вулиці Калініна ,11-А, яка працює до цього часу. Першим її директором була Ганна Кіндратівна.1977 році прийшов Короліщук Григорій Никонович, який проживав на території старої школи разом зі своєю сім’єю. Потім завідуючою стала Шкрабалюк Людмила Олександрівна. Вчителювали Наборщикова Ірина Дмитрівна та Лісова Людмила Іванівна. Свій внесок, як завідуюча школою внесла Шкрабалюк Людмила Олександрівна .На той час, по мірі можливості, вона привела школу до сучасного вигляду. З’явилися меблі в класних кімнатах . Замінила старі парти на сучасні. З’явилися інформаційні стенди , музичні інструменти для проведення уроків музики, святкових заходів. Учні школи мали гаряче харчування в приміщенні дитячого садочку за рахунок колгоспу «Прогрес» села Ксаверівки. В зв’язку з цим покращився рівень навчальної діяльності учнів.
З1999 року завідуючою школи була призначена Наборщикова Ірина Дмитрівна, яка з 2012 року була призначена директором школи . За підтримки Голови сільської ради Мельника Володимира Петровича відбулися значні зміни. В школі було зроблено сучасний ремонт. Повністю переобладнано приміщення школи , коридор.
Тема, над якою працює школа“Формування компетенції творчої діяльності учнів”. Наша мета - створення умов для розвитку творчої особистості .
Школа приймає участь та займає призові місця у конкурсах“ Усний рахунок” ; міжнародному конкурсі“ Колосок “ ; Всеукраїнському конкурсі “ Гринвіч ”; районному конкурсі листівок “ Новорічна листівка ;міжнародному математичному конкурсі“ Кенгуру; районному конкурсі “ Проліски –Надії “. Наповнюваність учнів станом на 1 вересня 2014р.- 20 учнів . З 2013 року розпочато добудова шкільної їдальні та шкільних вбиралень, які на даний момент функціонують.
Всі учні , які закінчили Лисогірську школу чудово працевлаштувалися у своєму житті, хто став вчителем, хто лікарем, міліціонером, депутатом, головою сільської ради.